Шановні друзі! 30 травня цього року виповнилось 50 років, як ми з дружиною вперше пізнали щастя БАТЬКІВСТВА. Зазвичай, своїх рідних я намагаюсь поздоровити "саморобними" поетичними опусами. Ось один з них...
Нашому першому батьківству - 50! Півсотні літ – все так далеко,
Але ще в пам’яті зорить:
Крим, спека, форма і лелека,
Який із Наткою летить…
Яке це щастя – все співпало:
І стать, і ім’ячко малій…
Ми, навіть, інше й не шукали,
Такий вже був у нас настрій.
Як рвалось серце, руки й ноги,
І хитро зріла голова,
Щоб обійти всі застороги,
Й побачить ті малі дива:
Маленьку ніжку, ручку, щічку,
Агу-агу і чмок-чмок-чмок…
Рвонув з казарми, в темну нічку,…
Назад не встиг, не вклався в строк…
Багато було різних кроків,
І перших з них, і не туди…
Та скільки вже майнуло років,
І стільки сплинуло води,
Що пам’ятаєш тільки див
...
Читати далі »