Шановні друзі! 30 травня цього року виповнилось 50 років, як ми з дружиною вперше пізнали щастя БАТЬКІВСТВА. Зазвичай, своїх рідних я намагаюсь поздоровити "саморобними" поетичними опусами. Ось один з них... Нашому першому батьківству - 50! Півсотні літ – все так далеко, Але ще в пам’яті зорить: Крим, спека, форма і лелека, Який із Наткою летить… Яке це щастя – все співпало: І стать, і ім’ячко малій… Ми, навіть, інше й не шукали, Такий вже був у нас настрій. Як рвалось серце, руки й ноги, І хитро зріла голова, Щоб обійти всі застороги, Й побачить ті малі дива: Маленьку ніжку, ручку, щічку, Агу-агу і чмок-чмок-чмок… Рвонув з казарми, в темну нічку,… Назад не встиг, не вклався в строк… Багато було різних кроків, І перших з них, і не туди… Та скільки вже майнуло років, І стільки сплинуло води, Що пам’ятаєш тільки диво - Батьківське щастя від дітей, Все так яскраво й дуже живо, У День народження оцей… Всі молоді і всі здорові, Сім’я чимала, дітки в ній - Такі розумні і чудові, А в домі мир і світ надій.. То ж, на вершині добрих згадок, Бажання наше надпросте - Нехай залишене у спадок, Лиш прибуває і росте, Здоров’ям повняться родини, Емоцій добрих – через край, Дитячі в пам’яті картини, - Коли у травні – «Мир, Труд, Май!». Здоров’я, щастя і удачі, Міцної пам’яті про нас, Грошей доволі, на додачу, Адже ми вірно любим Вас! З повагою і найщирішими побажаннями, Твої батьки і старійшини нашого роду. с. Агрономія, Україна. 30.05.2021 р.
