Григорій Єфремович Кислиця (короткий біографічний етюд)
Моє єство - криниці глибочінь,
У ній, як щастя, чистая водиця.
І джерельця святая глибочінь,
Запрошує духовно освіжиться.
Я п’ю наснагу з неї кожну мить,
Немов “бальзам”, що вічністю буяє.
Не забарись ним душу покропить,
Інакше в серці цвіт краси зів’яне.
Ти матінко природа ще даруй,
Мені ту кришталевую водицю.
Бо я її для того лиш беру,
Щоб людям дати нею причаститься.
Григорій Кислиця Народився Григорій Єфремович Кислиця в березні 1942 року в селі Катеринівка, тепер частина села Новокрасне, на Арбузинській землі в селянській сім’ї. Закінчив Мігійський с/г технікум та Херсонський с/г інститут ім. А.Д. Цюрупи.
Батько Г.Є. Кислиці загинув на фронті в період Великої Вітчизняної війни, в 1943 році, а малий Григорій із мамою та трьома сестричками пережили окупацію та тяжкі роки війни, не менш складне повоєнне лихоліття, але вижили. В 1956 році хлопець пішов працювати в колгосп різноробочим, служив в Армії, працював бійцем пожежної частини, токарем, керуючим відділком колгоспу, головою колгоспу, головою райвиконкому та районної адміністрації.
Григорій Єфремович одружений, має двох синів та чотирьох онуків. Нагороджений орденом та кількома медалями.
На батьківщині Г.Є. Кислиці, в с. Катеринівка, яка в наш час “зрослась” з селом Новокрасне, промайнули дитячі роки його славетного земляка-письмен¬ника М.Л. Кропивницького, тому не дивно, що і в юного Григорія з’явився потяг до поетичної творчості: через любов до чарівної природи рідного краю, до його людей.
Григорій Кислиця завжди у творчих пошуках, його вірші друкуються в районній газеті “Нове життя”, обласній - “Рідне Прибужжя”, у видавництві “Щит и меч” та газеті “Морские ведомости” м. Одеса, у видавництві “Парус” м. Южноукраїнськ, його вірші читають на телебаченні в м. Миколаєві. Григорій Єфремович підготував декілька збірок своїх віршів, які в різний час були надруковані в періодичних виданнях або були включені в книги та альманахи.
Мова
Як ти говориш – це вже свято,
Долаєш відстані в житті.
Твій голос лагідний, крилатий,
Слова дохідливі й прості.
Ти наша мова калинова,
Свята, як віра і життя.
Співоча, легка, колискова,
Наш символ права й майбуття.
Ти всюди в правді і надії,
Єднаєш завжди разом нас.
Де ти промовиш, там подія,
І торжество, і дружба мас.
27.02.2009 р.
Далека юність
Дороги, сплетені косою,
В степу квітучім пролягли.
Тут трави, зрошені росою,
Моєю долею зійшли.
Тече Корабельна під гаєм,
Під обрій лебеді знялись.
Тут свою юність проводжали,
Аж до світанку, ми колись.
Давно це було, як згадаю,
І нам співали солов’ї.
Перші слова – «Тебе кохаю»,
Із вуст зривалися моїх.
Летять роки, і тільки спомин
В степу зі мною, поміж трав.
Лиш журавлів далекий гомін
Хвилює серце між отав.
Сплелись дороги в перевесло,
На зустріч з юністю ведуть,
Де ж ти, моя далека весно,
Чи стрінемось коли-небудь?
02.03.2009 р.
65 годовщине освобождения Украины и 64-летию Великой Победы посвящается
Не забудем Героев
Много лет уж прошло с исторической даты,
Над рейхстагом победное Знамя поднято.
Как упорно Вы шли к этой цели – солдаты,
Вас на штурм привели комиссары, комбаты.
Сколько ж Вас полегло до Москвы и до Бреста,
За Отчизну свою, за детей, за жену, за невесту.
Вы на Волге дрались, Вы и Курска не сдали,
В Кенигсберге, на Одере, Висле сражались.
Ленинград, Сталинград, Николаев, Каховка,
Отстояли и выжив блокад голодовки,
Вы победно прошли через братские страны,
Вы смертельным огнем победили тиранов.
Пережили Вы слякоть, морозы и вьюги,
Вы громили фашистов на Южном и Западном Буге.
Вы пленили рейхстаг, там бокалы подняли
За друзей фронтовых, что Героями пали.
Кто остался в живых, искалечен, контужен,
Он сегодня тебе, наша Родина, нужен.
Приюти и согрей своей лаской Солдата,
Это их юбилей исторической даты.
P.S.
Не забудь же героев Освенцима и Бухенвальда,
С ними гордость была и надежда, и вера, и правда.
Крематорий – огни в пепел их превратили,
А они в молодых поколеньях ожили.
Как о Вас не сказать, генералы, о Вас, адмиралы.
Мать-Отчизна звала, Вы штурвал никогда не бросали.
А к Победе вели наш народ величавый,
Этим подвигом, Славой себя увенчали.
17.03.2009 г.
