Проект роботи на обласний конкурс "Енергія-2012" Дослідження впливу високовольтних електромереж на регіональні кліматичні умови
Прошу вважати мою роботу відкритим зверненням до Міжнародних організацій по захисту природного середовища від електромагнітних випромінювань, генерованих сучасною цивілізацією. Дмитро Фалько, х. Воля, Україна.
Преамбула
Я, Фалько Дмитро, учень 11 класу Новоселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Арбузинського району Миколаївської області, а моя робота стосується саме цієї місцевості, точніше, невеликого регіону, розташованого на відстані 5-15 км. на схід від трьох діючих енергоблоків Південноукраїнської АЕС. Моя сім’я проживає на хуторі Воля, майже поряд з залізничним вокзалом м. Южноукраїнськ, а до рідної школи нас щодня підвозить шкільний автобус на ймення «Бджілка», який і став одним з «діючих персонажів» мого дослідження. Отже, до суті справи.
Проблемне питання, над яким я працюю
У 2011-2012 навчальному році учні 8-10 класів нашої школи відвідували додаткові заняття в Агрономійському освітньому окрузі, 7 км. до якого ми долали на нашій «Бджілці», милуючись краєвидами природи, Новоселівською та Агрономійською лісовими ділянками, супервисоковольтними лініями електропередачі, тощо. Після кількох весняних дощів 2012 року ми з товаришами помітили дивну закономірність: на полях обабіч дороги та на узбіччі автотраси були досить великі калюжі, а від арки з написом «Агрономія» до самого села, як відрізало – сухо і сумно. На наші запитання агрономійські однокласники нарозказували чимало кумедних історій про те, чому в весняно-літню пору в Агрономії випадає найменше опадів в радіусі понад 20 км., та як з цією проблемою намагаються боротись її жителі: обливають водою деяких жінок чи бабусь, поливають могилу самогубці-«вішальника» або, за молдавським звичаєм, хоронять ляльку з грунту. 2012-й рік додав ще й дві «наукові» байки – базове сільгосппідприємство з прямим підпорядкуванням академії аграрних наук України (в усякому разі, саме в тому напрямку зникають результати колективної праці селян) ДП ДГ «Агрономія», ніби-то, придбало за шалені гроші сучасну установку зі всілякими трубками і КРИСТАЛОМ для «створення» дощів (фото в Додатку), а місцевому винахіднику довелось тимчасово припинити свої дослідження моделі аеро-ефірного енергогенератора з пірамідальним концентратором енергії (фото в Додатку). Свій погляд на події та допомогу агрономійській громаді пропонує і місцева православна церква (фото в Додатку), але результатів, практично, немає. Дощові та грозові хмари ходять навколо, а на сільські угіддя випадає самий мізер опадів. Ви скажете, а до чого тут «Енергія», та ще й «2012-го року»? Читаємо далі та вивчаємо авторські фотознімки з Додатку.
Для всебічного дослідження причин і наслідків відсутності атмосферних опадів на території села, довелось пересідати з шкільного автобуса на безвідмовний двоколісний транспорт і уважно оглянути та вивчити околиці с. Агрономія неупередженим поглядом та свіжим розумом. А допомагав, як завжди, вчитель фізики, астрономії та інформатики, відмінник освіти України і вчитель-методист, Гусениця Володимир Іванович. Особливо цінною видалась його робота (разом з учнем попереднього 11-го класу нашої школи Віктором Лєвим) до конкурсу Інтел-Техно Україна-2010 під назвою «Базова Історія Оточуючого Світу» («БІОС»), яку можна знайти в Інтернеті на сайті Arbuzinka.at.ua, що я, власне, і зробив. Отже, далі – причини літнього безводдя в Агрономії та можливі шляхи впливу на непоступливу Природу, яка теж потерпає від людської недбалості.
Дослідження причин нерівномірного розподілу атмосферної вологи та опадів в околицях села Агрономія
1. Невичерпним регіональним джерелом атмосферної вологи для с. Агрономія є річка Південний Буг та три водосховища місцевого енергокомплексу АЕС-ГАЕС-ГЕС, що знаходяться буквально в 10-15 км. від села в напрямку на захід, але потужною рукотворною перешкодою руху дощових хмар від «великої води» до села є: електрифікована залізниця з двома коліями та двома потужними лініями електропередач (до речі, модернізована і добудована в останній рік-два), три надпотужних лінії електропередач з підстанцій ПУ АЕС в південному напрямку з «захмарними» напругами від 125 до 750 тисяч вольт, які проходять майже паралельно залізниці, але ближче до села (фото в Додатку). Отже, з західного боку через агрономійське небо дощові хмари весною-літом не йдуть і вітри не дмуть. Це факт і пояснювати його мають спеціалісти: енергетики, екологи, метеорологи і всі останні, хто не має теми для написання потрібної дисертації. 2. З північного боку, де так дивно закінчуються калюжі від дощів на сусідніх землях, картина не краща (фото в Додатку) – густа зелена лісосмуга, перед якою, з зовнішнього боку, знову ажурні металеві конструкцій потужної високовольтної лінії електропередачі (порівнюючи з західними лініями, десь на 250-500 тис. вольт). Джерел атмосферної вологи, окрім далеких ставків чи малих річок, в північному напрямі немає. 3. З південного напрямку картина не така безрадісна (фото в Додатку), всього-навсього підземний газогін «Кременчук-Анан’їв», діаметром, здається, 1400 мм., зі своїми захисними лініями електропередач та газокомпресорною станцією поза залізницею. Але, на південній околиці села маємо ще й майже 80-метрову вежу стільникового зв’язку «Київ-Стар» (фото в Додатку), що інтенсивно працює в напрямках південний схід-південь-південний захід-північ, де розташовані інші найближчі станції стільникового зв’язку (кількість діючих абонентів тільки в Агрономії - близько 500, а є ще й десятки абонентів інших операторів та радіоІнтернету). Кілька сотень супутникових антен приймають телепрограми з сектору південний схід-південь-південний захід (фото в Додатку), що додає свого впливу в атмосферні процеси поблизу села. Це - не житло для людей, а справжнісінька «пекельна кухня», насичена рукотворним електромагнетизмом. Проте, в далекій перспективі саме цього напрямку є досить багато джерел для поповнення дощових хмар. 4. І тільки зі східного напрямку ситуація більш-менш сприятлива (фото в Додатку), але, як і з північного боку, джерел атмосферної вологи, окрім далеких ставків чи малих річок, в напрямі на схід не спостерігається, а та волога, яка може «небесними околицями» надійти з півдня, зазвичай випадає на міста Миколаїв, Нова Одеса та Вознесенськ, де багато тепловипромінюючих площ – покриття вулиць і майданів, м’яка покрівля будинків, тощо. Ці площі, власне, і «втягують» дощі до міст створюваними ними конвекційними потоками. 5. В описаний вище період часу метеопрогнози з Інтернету та газети «Рідне Прибужжя» для с. Агрономія не справджуються, прогнозовані опади обходять цей маленький регіон стороною. 6. До описаної вище картини екологічного лиха, пов’язаного з електромагнетизмом, слід додати (фото в Додатку) випромінювання телеметричної системи контролю 30-кілометрової зони АЕС, теле-радіо мовлення, космічне випромінювання та потужні сонячні бурі, а також, як І-й поверх - випромінювання наземних районних електромереж з напругами від 220 до 16000 вольт (фото в Додатку), що покривають територію на самому нижньому рівні (а також, дротове радіо та стаціонарні телефони - фото в Додатку), тоді - ІІ-й поверх – ЛЕПи ПУ АЕС, ІІІ-й поверх – телеметрія, радіо, телебачення, наступний поверх – стільниковий зв’язок: телефонія та бездротовий Інтернет, далі – супутниковий зв’язок, потім - сонячне та космічне випромінювання.
Таким чином, в результаті додавання властивостей природного рельєфу, космосонячної активності та людської безвідповідальності, окремо взятий населений регіон України отримує надкритичне електромагнітне опромінення у всіх діапазонах частот і довжин хвиль, з усіма можливими напрямками поляризації, рівнями енергії, тощо. Ось така конкретика і екологічні наслідки енергодобування, енергопередачі та електрозв’язку в с. Агрономія, цьому не найгіршому населеному пункті Арбузинського району та Миколаївської області, де живуть «кандидати в мутанти», працьовиті, але «народжені в понеділок» люди, мої товариші та добрі знайомі, вчителі і трудівники колись відомого радгоспу «Агрономія», якого вже давно немає на карті України. В зв’язку з цим сумним фактом, можу навести ще одну причину «непривабливості» території села для дощових хмар. Нова система напівприватного господарювання практично вивела з сівозміни господарства площі з чорним паром. А як розповідав нам наш вчитель фізики, він, не в теорії, а на власній практиці, спостерігав підйом молодого воїна-парашутиста над полем з чорною поверхнею вгору, замість плавного спуску вниз після десантування з вертольота, тобто, площі з чорним паром створювали додаткові конвекційні потоки повітря поблизу села, що змінювало напрям руху дощових, грозових і градових хмар. В недалекому минулому вся ця «екзотика» могла радувати селян і давати надію на врожай городніх і сільськогосподарських культур. Але спливає час, міліють ріки, тануть надії…
Висновки та рекомендації
Реальних шляхів для поліпшення справ з весняно-літніми опадами, викликаними в описаному конкретному регіоні причинами техногенного характеру, можна запропонувати всього декілька (молитви, обливання відьом та поховання глиняних ляльок не рахуємо): 1. Оскільки техногенні фактори змінити не вдасться, якщо місцева енергетика та залізниця не занепадуть самі по собі, або для/внаслідок приватизації не збанкрутують, то варто взяти «на озброєння» досвід херсонських підприємців і розстрілювати хмари, що не знаходять проходів на територію села, поблизу його межі. Дощ, напевне, випаде й над околицею села. 2. Пояснити «академічним» агрономійським агрономам, що варто дотримуватись прогресивної агротехніки і тримати площі з чорним паром поблизу села, змінюючи тим самим напрямки повітряних потоків в регіоні і допомагаючи хмарам долати штучні перешкоди. 3. На одній з незабудованих ділянок села створити діючу модель площі чорного пару, ще з ранньої весни покривши цю площу чорною поліетиленовою (чи якоюсь там ще) плівкою вітчизняного виробництва, створивши тим самим прецедентні місцеві вітри. Дощі обов’язково будуть прориватись в небо над селом і випадати на садки та городи. 4. Але найбільш дієвий і абсолютно безкоштовний спосіб отримати дощів «по самі вінця», це діждатись і на нашій території глобальних катастрофічних проявів планетарної активності, причини якої пояснюються Теорією Ефіру миколаївського вченого Петра Денисовича Пруссова та логіко-інтуїтивною теорією «БІОС» мого керівника – Гусениці Володимира Івановича. Незабаром ми матимемо все: і вулкани, і землетруси (села Агрономія і Новоселівка «стоять» на товстелезному базальті, нам не страшно), і повені, і буревії будь-якого типу та конфігурації. Щоб зрозуміти реальність цієї загрози, варто дослідити поверхню землі (і водойм) на предмет нагрівання їх не від Сонця та повітря, а, в першу чергу, від земних надр. Здається, саме там «зарита @»!!! Знімки в інфрачервоних променях з метеосупутників треба відфільтровувати саме на тепло земної кори, бо причина глобальних температурних і атмосферних змін не в парниковому ефекті, а в земних надрах. Таж сама причина активує і наше дороге Світило, яке теж порушує встановлені для нього «норми і правила». Сонячна система переживає критичний період, що для людства не повинно стати Апокаліпсисом.
Пояснення пункту 4 слід шукати на нашому сайті та в рукописах нашого вчителя.
Вибачення і прохання
Шановні читачі й поціновувачі! Це, всього-навсього, дитячий доробок, а, як відомо, саме дитячими вустами любить «потеревенити» Істина. І тільки дорослі можуть відшукати бодай зернятко цієї Істини та мають вирішувати, що з ним робити: «посадити?» чи «змолоти?», головне – зопалу не «вихлюпнути»…(це і є прохання). Всі, хто так чи інакше приймав участь в ініціюванні цієї роботи та наповненні її реальним змістом, вибачаються, що в деяких моментах не змогли бути достатньо точними і поінформованими, а в інших – відсилали читача до Інтернет-джерел, але ПРОБЛЕМА ІСНУЄ, тому її потрібно вирішувати. Перший крок – це сформулювати її та привернути до неї увагу мислячого загалу. Саме це ми й намагаємось зробити своїми дослідженнями та їх інтерпретацією. Дякуємо всім за увагу. 13 червня 2012 р. с. Агрономія – х. Воля. Україна.
Цікаве підтвердження наших висновків у травні-червні 2019 року: у цей час 2-й та 3-й енергоблоки Южноукраїнської АЕС перебували у планових відключеннях на ППР, тому Природа потішила с. Агрономію кількома гарними дощами, що хоч якось компенсувало спрагу через відсутність води у місцевому водогоні. Але, то вже інша теорія і нікудишня практика місцевої влади. В.Г., приватний вчений, головний консультант теорії дощу в с. Агрономія. 11.06.2019 р.
Наша робота успішно завершена, але чи додасть вона літніх опадів на наші городи?! 28 листопада в Миколаївському ОІППО відбувся персональний захист кращих проектів конкурсу "Енергія-2012". Наша робота отримала 3-тє місце серед собі подібних, але навряд чи у громади виникла думка, що за "свої опади" теж потрібно боротись. В зв'язку з таким висновком, ми можемо продовжити власні пошуки способів привабити дощі на запит громади. З повагою, Влад Горний, керівник проекту. 30.11.2012 р.
Для тих, хто нам не вірить! На сіро-чорному полі між високовольтними ЛЕП "проживають" вихори з повітря та пилу, які можна щодня спостерігати близько полудня поміж північно-західним кутом Агрономійського лісового масиву та перпендикулярною до нього лісосмугою, що йде в напрямку залізниці. (Якщо рухатись польовою дорогою П'ятирічка-Агрономія, що проходить поза лісом). Їх можна фотографувати, спостерігати народження і розвиток та роздумувати над причинами, що їх породжують. На інших полях Агрономії, П'ятирічки та Новоселівки, по маршруту шкільного автобуса, не спостерігається нічого подібного. Нам цікава думка очевидців та дослідників. З повагою, учні Новоселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Реєстрація | Увійти ]
