інформаційний сайт селища та району

Категории каталога

Історія [8]
Історія селища, та краю
Громадські організації, та партії [14]
Творчість наших земляків [17]
Вірші, розповіді...
Загальне [14]
Цікаві місця [6]
Заповідні, та просто цікаві місця району і регіону

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 321

Каталог статей

Головна » Статьи » Творчість наших земляків

Криза надихає на поезію, де норма нашої моральності?
ВЕСЬ СВІТ ЗА МИР

Весна квітує в Україні
І все навколо – ожива.
Та не радіє люд віднині,
Слізьми земельку полива.

Брати і сестри України
В Росії – ріднії завжди,
Втрачають віру у родини.
О, Боже, в милість приведи!

У почуттях родини й віри,
Що найцінніші у житті,
Любові, ніжності, довіри,
Лиш мир тримати на меті.

Великосердная країна,
Та скільки ж ще тобі страждать?
Ти ж нездоланна і єдина.
Прийшла пора і відсіч дать!

Адже ж не гоже: брат на брата,
А син – на батька, зло тримать.
Тож зупинись, Росія-мати,
Весь світ – за мир і благодать!!!

27.03.2014 р.

ЗУСТРІЧ

Годинник відбиває
Знов на стіні – роки.
Волосся покриває
Туманом на віки.
В житті усе буває,
Та не повернеш, ні,
Ту зустріч, що зігріє,
Як промінь уві сні.
Коли серденько крає,
На часточки все рве.
Коханої немає,
Та серденько зове…
І ти летиш змарнілий,
В душі твоїй – вогонь,
Палає, що є сили,
Бере тебе в полон.
Та мить чарівна знову
Дарує Вам любов.
Життя дає основу,
Хвилює знову й знов…
На зустріч, що минає,
Чекаєш ти роки,
І в серці – слід лишає
Та зустріч – на віки.

ТАРАСОВІ ДУМИ
(до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка)

Вже два століття пролетіло,
Як народився наш Тарас.
Та вічне слово задзвеніло
І полетіло в диво–час.

Той вільний світ, в котрий він вірив,
Де буде сонечко світить,
Де темний злодій – ворог згинув,
Багатіїв – минула мить.

І зародилася у муках
Вкраїни – ясная зоря,
Котра веде народ у злуках,
З любов’ю в серці – за моря,

За океани і простори,
По всій планеті – як у сні,
І зникнуть поміж людом чвари,
І всяк прозріє навесні.

Крокує березень у квітень,
Дай, Боже, нам усім прозріть.
Як заповів Тарас – на світі
В борні за волю – не згоріть!!!

06.03.2014 р.

ДО ДНЯ ПОЕЗІЇ

Всесвітній день поезії планетою летить,
І подих світлих почуттів за рифмою стоїть.
Душа злітає в небеса, в захмарені світи.
Яка нестримана краса в досягненні мети.
Рядки лягають на блакить, думками линуть в даль.
І оправляють світлу мить в шліфований кришталь.

ПРОЩЕНИЕ

Цените тех, кто рядом,
Кто ценит, любит Вас.
Ласкайте нежно взглядом,
В обрывках милых фраз,
«Люблю» - им говорите,
Хотя огонь угас,
И всё ему простите –
За блеск прекрасных глаз.
Ведь жизнь–злодейка может
Навеки разлучить.
Никто Вам не поможет,
Не лучше ли простить…

ОБМАН

Россия с Украиной –
повенчаны давно,
У церкви, иль у трона,
не важно, всё равно.
Два братские народы
судьбой переплелись,
Но родственные души
навеки разошлись
И вспыхнули, как пламя,
как ненависть врага.
Войной пошли на брата,
наставили рога...
Откуда столько злости,
зачем такой порыв?
Перемывая кости,
разрезали нарыв...?
Остановитесь, люди,
не надо воевать!
Свершится скоро чудо
и будет благодать!!!
Но разве сможет сердце
простить такой обман,
Что кровью был увенчан
и брошенный в туман?

16.04.2014 г.

ХРУПКИЙ МИР

В страшном сне не привидилось мне,
Ожиданья войны – состоянье.
Проплывает картинка в окне,
Каждый день отравляя сознанье.

Белый день, чистый воздух парит,
В мирном небе играют рассветы,
Лучик солнышка снова манит,
Озаряя надежду планеты.

Неужели, нарушив тот мир,
Разорвав отношенья столетий,
Весть войны разрушает эфир,
Попадая в словесные сети.

Как понять, где здесь правда, где ложь,
Ведь умом – не понять тех сражений.
Лишь по телу прокатится дрожь,
В голове – суматоха из мнений.

Вот одно - побыстрей бы конец,
И зажить всем свободно, по братски.
Разорвав гордый узел сердец,
Всех обнять - и военных, и штатских.

Жизнь дана один раз на земле.
Миг тот вечный и неповторимый.
Не дай, Бог, оказаться во мгле,
Хрупкий мир так безумно ранимый.

14.04 2014 г.
Ткаченко Н.Н.


ОТ АВТОРА

Кредо жизни моей – не сдаваться,
Мчать по жизни – с открытой душой,
И невзгодам всегда улыбаться,
Обретая душевный покой.
Не люблю я бросаться словами,
И лишь в мыслях люблю говорить
То, что мы называем стихами, –
В ритме сердца – спешу подарить…

Н.Н.Ткаченко
Квітень 2014 р.
Категория: Творчість наших земляків | Добавил: Vlad_Gornyj (02.05.2014)
Просмотров: 486 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0