інформаційний сайт селища та району

Категории каталога

Історія [8]
Історія селища, та краю
Громадські організації, та партії [14]
Творчість наших земляків [17]
Вірші, розповіді...
Загальне [14]
Цікаві місця [6]
Заповідні, та просто цікаві місця району і регіону

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 319

Каталог статей

Головна » Статьи » Творчість наших земляків

ГУМОРЕСКИ ВАСИЛЯ ЮДОВА "СТРАУСИНІ ЯЙЦЯ"
ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВИ

Новорічне свято разом
Родина гуляє:
Новий рік ось-ось зустріне,
Старий проводжає...
А в родині усі близькі,
Родина жирує:
Теща тюлями торгує,
Зять бухгалтерує!
Пили, їли, танцювали,
Дійшли до моменту:
Пора слухать новорічну
Прозу Президента.
Як завжди, Гарант спізнився
На дві-три реклами.
То ж зять устиг докорити
Своїй тещі: "Мамо,
Якби справді не скупились,
Ділились діньгами,
Я би став би Президентом
З чистими руками!
Були б грошики у мене –
Це воля і слава!
Я такого натворив би,
Щоб зросла держава...
У наш час, коли у грошах
Вся мораль і сила,
То й посада Президента
Залежить від тилу..."
Теща викрутилась зятю:
"Дорогий мій сину,
Тил залежить не від грошей,
Більше від дружини!
Наш Гароант он - слово має,
вітає країну,
Ніби з нами розмовляє
І його дружина...
Тож, говорячи про гроші,
Про тили фронтальні,
Для державного зростання
Попрацюй у спальні!!!”

ЗООСКОП

Люди стали злі, не дружні,
Брешуть, як собаки –
Дуже вірять гороскопам,
Знакам зодіаку…
Не важливо, що родили
Тебе як людину,
Головне ж бо – зорі скажуть
Яка ти скотина:
Чи зміюка двоязика,
Чи бик сторогатий…
За цих знаків хіба вийдеш
До людей із хати?
Та є користь у цих знаках,
Коли на роботі
Знаєш звіра свого шефа
У крові і плоті…
Якщо шеф твій лев, чи тигр –
Низько поклоняйся,
Презенти - і сало, й м'ясо
Давать не стісняйся!
Якщо дракон шеф у тебе –
Дихає вогненно,
Не цурайся дати пляшку
Ще й долар зелений!
Хуже дуже, якщо мавпа
Керує тобою…
Не вгадаєш: чи їй солі,
Чи меду з ікрою?
Ось у мене шеф є риба
По зорях від роду.
Я йому презент від серця –
Туалетну воду.
А він злиться, з очей іскри,
Як вогні бенгальські…
Бо він риба європейська,
А баран китайський!
Отакої… Гороскопам
Вірять скрізь і всюди.
І я вірю, що не звірі
Ми все ж таки - люди!

ОБГОВОРЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ

Продавав мужик коня
людям по об’яві.
Так в об’яві написав
приписи цікаві.
“Конституція в коня:
грива, вуха, хвіст…
Зуби білі, бо сміється,
як справжній артист.
Має ноги (аж чотири),
він ними гарцює.
Усе бачить, усе чує
і завжди працює.
Їсть за нормами природи,
а норми не куці,
Оправляється, пробачте,
згідно конституції…”
Перекупник цю об’яву
бачив і читав.
І, щоб збити вдвоє ціну –
своє написав:
“Конституція ніяка
у цього коня!
Це не просто не коняка,
взагалі – свиня!
Ще й сліпа, не бачить неба,
глуха на два вуха,
Лежить лежма у багнюці,
тільки рило чуха,
Бо хворіє свинним грипом,
нічого не їсть.
Оправляється, пробачте,
точно, як артист…”
Іще один перекупник
взявся торгуватись,
Дописав: “Що не свиня це,
звідки свині взятись,
Коли в неї задні ноги
довші і худіші,
І стриба вона як заєць,
тільки може нижче.
І настільки хила й дохла –
лежить і шатається.
Конституція така –
що не оправляється…”
Мужик зняв свою об’яву
про того коня:
“Не продам тебе нікому!”
Він коня обняв:
“Як не збавлять, то ославлять
люди нехороші,
Їм не кінь на службі треба,
а їм треба гроші!”

НОВАТОРСТВО РЕФОРМИ

Комісія педагогів
Із «ОГО-освіти»
Наїхала в малу школу,
Де ще вчаться діти.
Тож човгають комісари
В приміщенні школи,
Заглядають у шпарини,
Шукають проколи.
А директор перед ними,
Як та балерина –
Ось вам плани, ось вам звіти,
Ось права дитини,
Ось інструкції пожежні,
Санітарні норми…
Усе єсть! І навіть більше.
Все, згідно реформи.
Та хлопчак у клас несеться
Кирпатий, чубатий.
Зупинили: «Як ти звешся?
І ким хочеш стати?»
Учень чесно сьорбнув носом,
Очі в чуб ховає:
«Хочу бути Президентом!
Як зовусь – не знаю…»
Тут директор умішався:
«Це ж наші новації –
Не ім’я людину красить,
А обличчя нації!»

КРАПКА

Крізь драну раму із минулої доби,
Де навіть гній мав дух однопартійний,
В бібліотечний фонд (не де-небудь собі)
Заперлась муха в час новий і вільний.
Прижилась там на мудрих стелажах.
Серед книжок не раз на пил сідала.
І грабцями своїми по книжках
Літературний хист у крапках проявляла...
Десь повзала на томиках Дюма,
А десь Вергілія цим способом читала.
На репродукціях картин митців сама
Останні крапки, як штрихи кидала.
На Кобзареві крапала тире,
На Глазовому коми проставляла.
І повне зібрання Ульянова не вмре,
Бо муха і його перечитала.
Освічена тепер! Не одженеш її.
Настирно лізе в очі, носа, вуха.
І крапки, вже тепер, як начебто над “і”,
В журнали і газети свіжі плюхка.
Що то є грамотна – мушище серед мух!
А в принципі, хто що до неї має?
Убити жалко – адже людям друг,
Отою крапкою культуру визначає!

КРИЗА

Нема вічного нічого,
Ні сонця, ні неба.
Міняється все, звикати
До нового треба.
Навернулось нове – криза,
Дошкуляє мулько.
Вже одвик, не їм і сала,
Звикаю без тюльки…
Та не главне риба й сало,
Коли піст повсюди,
Главне те, що криза вкралась
У інтимне блюдо…
Жінка може та не хоче –
На щось те жіноче…
А я хочу та не можу,
Голову морочу…
Оце криза!!! А не тюлька…
Міняй, чи міняйся,
А як можеш - бери небо,
Сонцю віддавайся!

НАТЮРМОРТ ДЛЯ ЛІСОВОГО ТУРИЗМУ

Захотілося сходити куму по гриби,
Бо займатися туризмом лісовим любив.
Що то значить запах лісу у грибний сезон -
Очищаються легені, в груди пре озон.
Молодіє серце, нирки, ожива печінка,
Ще й не гавкає на нерви про роботу жінка.
Кум справдішнього грибного кошика дістав
Й акуратно у дорогу харчі накладав.
Положив на дно котлети, цибулини дві -
Буде чим перекусити в лісі на траві.
Потім сала з кілограмчик положив туди,
Бо без сала в наших дебрях просто не ходи.
Положив яєць, хлібину, смажену рибину -
Все, чим балує природа природу людини,
Все, без чого не співає людський організм,
Й не буває повноцінним лісовий туризм.
Як вінцем до натюрморту неабияку
Приладнав у грибний кошик літру перваку...
Роздивлявся перед стартом кум цей натюрморт.
Він вагався, сумнівався, облизував рот.
Таки потім все ж рішився і сказав собі:
"Нащо я кудись попруся по якісь гриби?!!!"

ПРАПОР

Лялась виборча струя
барвами комедій.
Кум катався по селу
на велосипеді.
Чи у справах із рання,
чи просто катався,
Але їхав мирно він,
село роздивлявся.
Баба Фенька, після сну,
на лиху годину,
Просушити простирадло
стягла на хатину.
Вітерець шугнув його,
розіпнув, як крила.
Й на антену зачепив,
аж затріпотіло...
Кум подумав у той бік:
“Он комусь на домі
Активісти почепили
прапор невідомий.
Що за партія така?”
Плями, чи то знаки,
Лопотіли в небесах,
як хвостами раки.
Кум роззявив фейс, круті
очі - патісони
І... в шипшину залетів
з усього розгону.
Як вилазив із куща
клятої шипшини,
Згадав виборчий процес
і права людини.
Згадав партії і блоки,
усі гілки влади,
Бо кровили руки й щоки
і кололо ззаду...
Перепало на горіхи правим
і центристам,
Особливо невідомим
сільським активістам.
Хіба знають ті вгорі
виборчі програми,
Що дороги на селі
заросли кущами?
Хіба ж можна їм знущатись
над електоратом –
Невідому політсилу
на житло чіпляти?!!!
Кум не знав, що ще одна
жертва місце мала –
Баба Фенька прапор свій
цілий день знімала...

КУЛЬТУРНИЙ КУМ

Столи ломляться від їжі.
В тарілках продукти свіжі:
І печене , і смажене,
І червоне, і зелене...
Будьмо! Гей! А кум не хоче,
Від сто грам ховає очі.
-Я культурний! Пити вредно! -
Так пояснює кумедно.
-Ну, хіба що так, грамульку,
Під вареників каструльку.
Будьмо! Гей! Кум пропускає.
-Я культурний, - поясняє.
-Ну, хіба що на пів пальця,
Під ковбаску, качку й яйця.
Будьмо! Гей! А кум не "гей",
Бо культурний між людей.
-Ну, хіба що п’ятисоток
Під салатик та компотик...
Вже столи стоять не повні,
Недовиєні жаровні.
Всі співають пісню "Галя".
Тільки кум не те співає,
Бо культурний. Наливає:
-Будьмо! Гей, по поясок...
Будьмо! Гей, іще разок...
Тихо. Ніч. Столи порожні.
Виють сови придорожні.
Лиш культурний кум, як птах,
Спить на здвигнутих столах.
Бачте, не дурна натура -
Наша вкраїнська культура.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ СВІТ

Кажуть люди, що між нами
Світи паралельні.
Там існують всякі монстри
І чорти пекельні...
Тож кума до кума липне,
Прижмурює очі...
І цілує куди бачить,
Й на вухо шепоче:
Ти так роби свою справу -
Ніжно та ретельно,
Щоби дірка не протерлась
У світ паралельний...
А якщо таке случиться
І дірка протреться,
Роби ще раз! Щоб заклеїть,
Бо кум твій припреться...

СІМЕЙНА ІДИЛІЯ

Ніч, а молодята
В солодкій постелі
Мріють про майбутнє,
Про будні веселі.
Як так по спіралі
Розвиток ведеться.
Як хто народиться,
Як хто назоветься...
Вона його цьома
І питає: "Любий,
Кого більше хочеш?
Бо родити буду.
Якщо нам лелека
Принесе дівчаток,
Будеш їх любити,
Як мене мій тато?"
Він серйозно блима
У пітьму очима:
"Хай будуть дівчатка,
А би був людина!"

БРОНЯ ВІД ГРИПУ

Зустрілися дві білявки
Класичного типу
У період пандемії
Свинячого грипу.
На обох пов’язки з марлі
Висять, як кулони.
На вухах, де були кліпси,
Із вати тампони...
Одна каже: - Я з цим грипом
Так переживаю,
Щоби скрізь не заразитись -
Памперс одягаю!
Друга каже: - Ти, подруга,
Без тями і кеби!
Ти не знаєш, що цей вірус
Провітрювать треба!
Він свинячий любить зони
Теплі і вологі.
То ж я ходжу у цих зонах
Зовсім без нічого!

МОЛИТВА

Падав дядько долу з даху.
Впасти умудрився.
Він летів безкрилим птахом,
Господу молився:
Святий Боже, Святий Кріпкий,
Не зроби калікой.
Стану чесним і порядним,
Скромним чоловіком.
Кину пити і курити,
Прелюбодіяти...
Буду ближнього любити,
Тещу цілувати.
Перестану сквернословить
І жоні брехати.
Буду замість Камасутри
Біблію читати.
Стану кожної неділі
У церкву ходити,
І... З цим словом приземлився
В свиняче корито!
Так удало приземлився
Не звернувши шиї,
Правда, трошки замурзався
У свинні помиї.
Дядько звівся, витер рило,
Почухав синяк:
-Прости Боже! Не повіриш,
Яка я свиня!
Поки падав таки думав
Людиною жити...
Та Ти ж Сам мені підсунув
Свиняче корито!

НОСТАЛЬГІЯ ЗА ЩАСТЯМ

Сидить мужик без роботи.
Гидко, скучно жити…
Лізуть в мислі всякі думи
Про минулі літа.
От колись були панами
В період застою,
Що ми лиш не витворяли
З тою ковбасою!
Як ми тільки не купались
У тім самогоні!
Зате – кожен при роботі!
А на крайняк – в зоні…

ОСТАННІЙ АРГУМЕНТ

Той все "чує" і все плаче,
Та "працює",як неначе,
Той ветує все, що бачить.
Кругом каблуцюють:
П'ють, танцюють і співають
Каблуки збивають,
Аби "ті", що на роботі,
Думали, що в раю.
Кум не витримав напруги
Такої дурної.
І одного разу з дуру
Виліз із запою.
Роздивився на плакати,
Банери, бігборди...
Захотілось дуба дати,
Або бити морди.
Тож кум зняв свої глобально
Збиті черевики
І жбурнув їх межиочі
"Роботягам" в пики.
Що то значить фото-пики!
Коли кум роззувся
І поцілив межиочі,
Ніхто й не пригнувся!
Від так кожному на лобі
За значні заслуги
Залишилися відбитки -
Сліди від напруги...
В світі новім, в світі грубім,
Політично дикім,
Є останнім аргументом
Кума черевики!

ЗАМОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА

Прийшов дядько до скульптора:
Є у мене гроші,
Хочу пам’ятник зваяти
Про свої калоші.
З ними так ми нажилися,
Стільки находились:
І в гноюці, і в грязюці
Як дзиґа крутились!
Вони в мене так трудились
Від ранку до ранку,
Тепер лежать непотрібні
Старіють на ганку.
Скульптор бороду почухав:
-Можна ізваяти,
Тільки який ви хотіли б
Із них вигляд мати?
-О! Щоб були як козачі
Чоботи з підбором,
Носки гострі, як в султана,
Наче трошки вгору.
Щоби були на них шпори
Такі, як в гусара,
І блистіли наче бляха,
Як у комісара.
Щоби пахли не мазутом,
А вином й беконом
І ще й трішечки хранцузьким
Віп-одеколоном…
А на пряжечці ще й напис:
“Всім героям слава!
Хай живе і процвітає
Свобода і право!”
Скульптор гроші перемацав
І дядька питає:
-Може краще на ці гроші
Я вас ізваяю?
-Я ж це й кажу, мудра думка,
Ідея ж хороша,
Мене теж туди зваяйте –
Зверху у калошах!..

ПІСЛЯ КОМИ

Дід Микола зліг у комі
Після перепою.
Лежить в позі несвідомій,
Як в труні ногою...
Лікарі реанімують.
У венах уколи.
Витягують наче баржу
Із коми Миколу.
Оприлюднився. Відкрилося
Дідове око.
Пожвавішав, вийшов з коми,
Повернувся боком,
Руку тягне до пляшечки
З мурашиним спиртом...
Санітарка у весь голос
На хворого фирка:
-Та ти ж, гидол, після коми!!!
Ти мужик, чи тряпка?!!!
Дід рукою хвать за пляшку:
-Кома... Ще не крапка!!!

ПІСОЧОК

Грався Петрик у пісочку
На березі річки,
Будував з піску хатинки,
Біля них кринички.
Депутат дивився зверхньо
На ці побудови
І порадив: «Не хватає
Із пісочка школи!»
Петрик відповідь змикитив:
«Щас!!! Прилізе тато
Він і школу запісочить,
І ще й депутата!».

СТРАУСИНІ ЯЙЦЯ

Щоб догнати й перегнати
В бізнесі китайця,
Українець розтаможив
Страусині яйця.
Склав український прорив.
На гнізді в куточку
Він ці яйця замостив
Під чубату квочку.
Квочка крила розпустила
Наче парашут –
Вигрівати іноземців
Божевільний труд!
Півень бігав по городу
І репетував,
Кукурікав: «Голодранців
Ще не годував!»
Ревнував: «Я не расист,
Ярликів не клею,
Але ж як національну
Множити ідею?
То індики, то цисарки –
Закордонна птиця
Переводить на помет
Золоту пшеницю…
Та не справа у пометі,
Пшениці не жалко,
От навіщо ж так мучити
На яйцях чубарку?
Насидиться на чужинцях –
І квокче, й не спить!
А мені – так відмовляє:
Голова болить…
Хай які на розмір більші
Яйця страусині,
Хіба яйця залатають
Прорив в Україні?»

СТРАШНЕ КІНО

Сім'я відео придбала
На усю зарплату.
Криза радість дарувала,
Особливо тату…
Всілися після вечері
Дивитись кіно,
Зачинили вікна, двері,
Бо страшне воно!
Там усякі кровопивці
Дітей загризають,
А космічні вовкулаки
Жінок роздягають…
І така страшна напруга
Рветься із екрану –
Діти скиглять, жінку трусить,
Дід упав з дивану.
-Може, тату, кіно зміниш? –
Просяться вони.
-Добре, дітки, та спочатку
Змінимо штани…

Категория: Творчість наших земляків | Добавил: Udov (10.02.2010) | Автор: Юдов Василь Михайлович
Просмотров: 15911 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 4.4/11 |
Всего комментариев: 1
1  
Щиро вітаю з "виходом" на світову арену! Бажаю, щоб сторінка з гумором нашого життя стала самою популярною і не тільки на цьому сайті.
З повагою і найкращими побажаннями, "місцевий житель" Влад Горний.
11.02.2010 р.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0