інформаційний сайт селища та району

Категории каталога

Історія [8]
Історія селища, та краю
Громадські організації, та партії [14]
Творчість наших земляків [17]
Вірші, розповіді...
Загальне [14]
Цікаві місця [6]
Заповідні, та просто цікаві місця району і регіону

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 319

Каталог статей

Головна » Статьи » Творчість наших земляків

Літературна сторінка "СОНЯШНИК" (лютий 2009)
СОН
Срібнострунна весняна гітара
Подрібнила тишу під вікном,
Ти сполохала мій сон вустами,
Хоч сама була ти тільки сном.
Ледь розняв пестливі рученята –
Затишок їх досі на мені,
Я не встиг нічого запитати –
Десь майнула в степ і далі – в ніч!
Втримати не зміг – то хоч
догнати!
Я летів без духу, без душі –
Потьмяніло місяця свічадо,
Вітер-вигнанець почав тужить!
...Самозагнаний, повільно впавши,
не дотяг останній перегон,
Видихнув: “Назавше то...
назавше...
Рученята, де ви? Ви ж не сон...”

Володимир КУРЧЕНКО
 

МГНОВЕНЬЕ
С тобой идем, а всюду кроны,
Лесного рая волшебство.
Над головой шатер зеленый,
И птиц чудное колдовство.
Ах, сказка жизни, не кончайся!
Смолистый дух пьянит опять.
Мы под фатой зеленой счастье
Идем, любимая, встречать.

ВЕСНА
Идёт весна, умытая дождями
И нежными фиалками вокруг,
Березовыми сладкими слезами
И теплым взглядом радостных подруг,
Веселой стаей ласточек небесных,
Раскатом гроз, сиянием луны
И массой впечатлений интересных,
Волшебным чувством райской тишины,
Подснежниками первыми лесными,
И ландышами, что чаруют взгляд,
И чувствами, такими молодыми –
Они весной по-новому бурлят.
А воздухом дышать – не надышаться,
И запахом сирени молодой,
И гроздьями акаций упиваться,
И в жизнь идти с цветущею весной.

Григорий КИСЛИЦА
 
ПРОСТО
Тихого літнього вечора
Зустріч мені ти призначила.
Просто сказала прийди,
просто сказала куди.
Гарні троянди з собою я взяв.
Цілу годину тебе прочекав.
Просто стояв і чекав,
просто тебе я кохав.
Сталося так, що слова,
котрі тобі готував,
Просто не треба були,
просто зайві вони.

Сергій ЯЖЛО
 

ПРИЙДУ ДО ТЕБЕ
Прийду до тебе літніми стежками,
Коли над Бугом зорі заблищать.
Прийду до тебе рідними шляхами
Вже як тополі будуть засинать.

Стояти буду тихо на причілку,
Як бересток, що дихає теплом.
Зламаю легко зорянисту гілку
І кину в сяйво над твоїм вікном.

Згорить без тла дорога за спиною,
По ній до тебе хутко поспішав.
А на світанку вмиюся росою
З пахучих і зелених трав.

Михайло ПИГИДА
 

АНГЕЛ ЗАЩИТНИК

На цыпочках приду к тебе в ночи,
Я, незнакомый и далёкий,
Дыханьем нежным вспыхнувшей свечи
Я упаду на губы и на щёки.

Пусть поцелуй загадочный и  нежный,
Украсит одиночество без слов.
На цыпочках уйду в рассвет безбрежный
Не потревожив сладких твоих снов.

А утром ты взметнешь свои  ресницы,
Как стаи птиц, повыше облаков.
И верь – придет прекрасным принцем
На цыпочках к тебе – твоя любовь.

* * *
За носик, щечку, прядку у виска,
За мимолетный взгляд желанный
Я многое отдал и жизнь моя – река
Течет у берегов потерь и ожиданий.

Стиляга месяц звезды развлекает
Роняя бисер в синих небесах.
И как-то необычно вечер тихо тает
В горячих наших сомкнутых руках.

А прядь волос опять висок щекочет.
И снова тихо, нежно, горячо
Шепнешь в который раз: «Спокойной ночи!»,
Уткнувшись носиком в мое плечо.

* * *
В букете я искал твои глаза,
Где свежесть неба, словно бирюза.
Я целовал прекрасные цветы
И твердо верил – где-то рядом ты.
А мне в ответ магнолия шептала:
-Да, это я, цветком прекрасным стала!
И мы теперь как вечные друзья
В одном букете жизни: ты и я!

Виталий ПОПЛАВСКИЙ
 

МОЯ ЗОРЯ
А правда, як зірка впаде
Життя обірветься людині?
Шкода, що не знаю я, де
Ота моя зірка єдина.
Я може дістав би її,
Уплів би в косу твою, мила.
І в очі дивився б твої,
Аж поки зоря не згоріла.

ДИВО
Чотири дні іде від тебе лист.
Ну, як прожить їх, ти скажи мені?
Чом час, що так летів колись
Вмить зупинивсь? Стоять на місці дні.
Чомусь і соловейко не співа,
Повільно плине час, як річка у долині.
Секундна стрілка завмира, як нежива.
Чому раніше не було, як нині?
Замисливсь я над дивом всіх віків.
Знаходжу відповідь, хоча шукать не треба.
Все диво в тому, що тебе я полюбив,
Й годинник серця б’ється лиш для тебе.

Анатолій МЕДВІНСЬКИЙ
 
ЛІТ ДО ТЕБЕ
Подих темних ночей,
Холод диких степів
Загубив по дорозі до тебе.
Загубив і злетів
Серед сонячних днів...
Я лечу в твої очі, як в небо!
Скоро літо мине.
Час пролистує дні.
Розколов я все літо на порох.
Миті - ті ж камінці,
Вмиті морем на дні.
Я лечу в твої руки, як в море!
Серце болем не край.
Жага літо допий.
Не залишу ні краплі на просих.
І нехай на землі
Час відміряний мій,
Я лечу в твої губи, як в осінь!

Василь ЮДОВ
 

ПОКЛОНИМОСЯ
Щоб наша віра і любов жадана
Подарувала свою радість всім,
Вклонімося до матінки, кохана,
Запросимо її до нас у дім.

І нам від цього дуже добре буде,
І день прийде до нас мов до рідні,
І весняне квітуче, любе чудо
Покличе нас у трави росяні.

І ми тоді нап’ємось насолоди!
Поклонимося божеству до ніг
За дар насущний і цілющі води,
Які Господь створив для нас усіх.

Микола ДЗУДЗЕЛО
 

БОКАЛ ЛЮБВИ
Весна в окошко заглянула
И нежно лучиком своим
Тебя, любимая, коснулась,
Прошлась по кудрям золотым.

Поцеловала нежным светом,
Умыла утренней росой,
Пощекотала теплым ветром,
Заколдовала нас с тобой.

И закружила в карусели
Весенней, нежной чистоты.
И, словно Золушка, в метели
Проснувшись, улыбнулась ты.

Растаял лед, душа уплыла
В весенний тот водоворот.
И ничего, что ты забыла,
Что нынче день весны грядет.

Все в доме вымыто и чисто,
Танцует смех, любовь, весна.
Бокал любви земного счастья
С тобою выпитый до дна!

Надежда ТКАЧЕНКО
Категория: Творчість наших земляків | Добавил: ud (09.03.2009)
Просмотров: 1063 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0