інформаційний сайт селища та району

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 318
Головна » 2012 » Липень » 6 » Свіжі новини з європідземелля: адронний колайдер почав поштучно виробляти «бозони Хіггса»
Свіжі новини з європідземелля: адронний колайдер почав поштучно виробляти «бозони Хіггса»
11:41
Репетує вчена рать:
«Ми спіймали, Вашу мать!».
Бомбували, фільтрували
І, нарешті, відшукали
Щось нове, на «Хіггса» схоже:
«Є бозон! Колайдер може!»
Всі були страшенно раді,
Щоки й бороди в помаді…
Цілувались, лопотіли,
Надурити Світ хотіли -
«Все так просто, як граната,
Хоч осколків і багато,
Та пінг-понг і «пастушки»
Вилітають залюбки.
І галактик буде тьма,
В них зіркам числа нема…»
Ось така історія
З тунелю «лептонзорія».
Хочте вірте, хочте – ні
Європейській тій «бозні»...
Краще думати самому,
І корисніше для дому!
(Влад Горний, з ненаписаного)
06.07.2012 р.

«Бозон Хіггса» - найдорожча локшина на вухах платників податків

У своїй безкарності та зарозумілості вчені дійшли до ручки – намагаються отримати елементи первинної матерії за допомогою суперенергетичних зіткнень. Такі «дешевенькі» експерименти, нібито, дадуть можливість завершити повну дебілізацію цивілізації...
А я спробую розповісти таку ж малодоказову казочку про світотворення для дітей молодшої школи, для чого обійдусь без колайдера та Хіггса. Отже, слухайте уважно, любі діти.
Давно-давно, можливо й сто мільярдів років тому, у Всесвіті не було нічого, тільки в темному безмежному просторі тремтів такий собі ефірний «туман». То була найпростіша матерія, якій через мільярди років належало стати первісною речовиною. І була у того ефірного туману всього одна, але дуже важлива властивість – притягувати і притягуватись, тож, з часом, найближчі його частинки притягувались одна до одної, створюючи маленькі згущення первинної матерії, такі собі «краплинки» в туманному просторі. Краплинки поступово зростали, а від деякої межі росли вже більш швидко, накопичуючи стільки ефірної первісної матерії, що й на кільканадцять зоряних систем могло б вистачити. Та будь-яким змінам у Природі рано чи пізно приходить кінець, от і величезні кулі надзвичайно стиснутої первинної матерії досягли своєї межі та й почали вибухати…
Але, ще до тієї пори, в надрах тих куль відбувались дуже важливі і цікаві процеси – первинна матерія зазнавала структурних змін, вона об’єднувалась в атомні ядра різної маси, ближче до центрів тяжіння – більшої маси, ближче до периферії – більш легкі, а вже електронам місце знайшлося в зоні найменшого тяжіння. Важливо те, що основна властивість ефіру – тяжіння, так і залишилась інтегрованою в ті атомні ядра та електрони. Сьогодні ми її сприймаємо як міру гравітації, тобто тяжіння. Саме закономірності елементарного тяжіння ефіру, інтегрованого в частинки речовини, описує, певною мірою, закон всесвітнього тяжіння І. Ньютона (і тут є що перевіряти!). Природно, що первинна ефірна матерія не взаємодіє ні з якою іншою, окрім себе самої, то ж спроби виявити ефір у світовому просторі були просто марними потугами людей, що не розібрались в ситуації, або мали упереджені наміри заборонити ефір та загальмувати світоглядні ідеї майбутніх поколінь Людини Розумної.
Після Великих вибухів, як їх, у одному екземплярі, називають сучасні природознавці, що відбувались приблизно одночасно (+- мільйон років туди, чи мільйон років сюди), утворились швидкорухомі сферичні фронти первинної речовини, з різним розподілом маси та густини, які зустрічались у просторі, проникали одні через інші, об’єднувались та закручувались, породжуючи галактичні осередки, в яких сила всесвітнього тяжіння давала лад рухомій матерії, організовуючи її в більш компактні та гармонічні об’єкти Всесвіту.
Звертаю Вашу увагу, любі мої, що ніякі надприродні сили та суб’єкти для світотворення не залучались і в первісній Природі просто не існували!!! До того ж, у своїх міркуваннях ми використали самий мінімум необхідних припущень, які приведуть до явищ непрямих свідчень про цілковиту слушність наших логічних міркувань. Але, про це трохи згодом.
Подальші події світотворення можна з деякими застереженнями сприйняти і з шкільного підручника Астрономії (великої шкоди не буде), а з біблейським епосом доведеться «позмагатись», адже тільки книга «Битіє» може з великим наближенням і поправками на вищесказане бути перекрученим першим в історії Землі науковим щоденником, що описує виникнення Вищого Розуму на нашій планеті, а потім створення Ним і клонування необхідної кількості майбутніх Homo Sapiens в едемській лабораторії. Але історія Людства, його навчання й виховання, тобто цивілізація, то інша тема, для іншого оповідання.
А сьогодні нас дратує «бозон Хіггса», нібито виявлений у неприродних і надприродних потугах адронного колайдера та всіх тих, хто від цього харчується…
Отже, кілька слів про Вищий Розум планети, тобто Творця Світу Живого на Землі. Тут нам знову доводиться вибирати власним розумом і логікою: припустити, що еволюційним шляхом із первісного земного «болота» виникало все Живе, у всій його доладності та довершеності, шляхом еволюції та природного відбору, чи припустити, що земна Природа спочатку породила велетенський Розум, який, попервах, розвивав і удосконалював Сам Себе, а потім переймався створенням когорти помічників, які забезпечили б його подальше безпечне перебування і функціонування на планеті. Для багатократного резервування цієї когорти і були клоновані менш досконалі, але на диво життєздатні істоти, в яких ми легко пізнаємо самих себе.
А тепер ми підійшли до головного - до того, що може бути непрямим доказом (а прямих доказів тут бути просто не може) того, що мої міркування можуть бути близькими до істини. У Всесвіті ще залишилась не структурована первинна ефірна матерія (а, можливо, вона постійно виникає з фізичного вакууму, щоб ефірна Природа не пустувала), яка притягується масивними небесними тілами, проникає до їх центрів мас та об’єднується там з зустрічними потоками такої ж первинної матерії, створюючи структуровану матерію, тобто речовину. (Що це за речовина, не суть важливо). Важливим і помітним є те, що надра планет, їх великих супутників та зірок, з часом, переповнюються цією новоствореною матерією і з них до периферії небесних тіл витісняються більш легкі і розплавлені фракції планетних (зоряних) надр. Тому, з періодичністю в якісь тисячі років, скажімо на Землі, мають виникати непрогнозовані катаклізми: потопи, землетруси, рівнинні вулканічні виверження і т.д., і т.п. Чому вони повинні виникати, зрозуміти не важко: їх викликає розплавлена речовина планетних надр (у зірок, звичайно, картина дещо інша), яка витискається до поверхні планети, створюючи величезні ділянки нагрітої не по сезону поверхні чи водних мас, проплавляючи нижні шари земної кори і обвалюючи їх у планетні глибини, прориваючись над поверхню в лавових потоках, тощо. Якщо хтось скаже, що це не Кінець Світу, то він дуже помиляється.
Чи схоже те, що відбувається в наш час на нашій планеті на таку ж апокаліптичну картину? Я б відповів би, що скоріше «так», ніж «не так». І якщо, боронь Боже, ми станемо свідками таких катаклізмів найближчим часом, тобто за свого подальшого життя, то це послугує на користь ефірної теорії, яку розробив і математично описав талановитий миколаївський вчений Петро Денисович Пруссов. Його друковані роботи можна знайти в книгозбірнях та в Інтернеті, а власні логічно-теософські міркування Влада Горного зосереджені на сайтах Arbuzinka.at.ua та Lalak.org.ua. Свої погляди я відшліфовував майже 14 років, звіряючи їх з силою силенною самої різноманітної літератури. Здається, вони не виходять за рамки здорового глузду, і, що саме головне, я не зустрічав настільки повної картини світотворення, сформульованої на підвалинах ефірної теорії речовини, з такими мінімально об’єктивними допущеннями. До речі, сам вищеозначений опус мав би бути попередженням розумним людям про можливі витівки Матінки Природи, а ХТО ПОПЕРЕДЖЕНИЙ, ТОЙ ОЗБРОЄНИЙ.
А тепер невтішний висновок: якщо не змінимо світоглядну парадигму, то наша цивілізація теж стане «допотопною», а космічні «ковчеги» спасатимуть не праведного Ноя з компанією, а тих, хто будує «адронні колайдери» та шукає в них «бозон Хіггса».
І, на самкінець, маленьке зауваження – я намагався бути гранично лаконічним, щоб мої малі слухачі не поснули. Якщо комусь потрібні більш розгорнуті міркування, давайте дискутувати в пошуках Істини.
З повагою, Влад Горний.
05.07.2012 р.
Просмотров: 483 | Добавил: Влад_Горный | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Календар новин

«  Липень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0