Корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці і конституційному ладу України. Це явище негативно впливає практично на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корупційні зв'язки фактично руйнують правові, етичні відносини між людьми і поступово перетворюються у норму поведінки. Корупція, безперечно, може бути визнана однією з найгостріших соціальних та політичних проблем сучасності. Розв'язання цієї проблеми є надзвичайно актуальною та першочерговою справою для України. Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 року спрямований на створення дієвого антикорупційного законодавства України. Закон більш чітко визначає коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Так, до числа таких суб'єктів Главою держави додатково включені Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, члени Вищої ради юстиції, члени Центральної виборчої комісії. Таким чином, до кола суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення закон відносить: 1) Президента України, Голову Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, міністрів, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступників, Голову Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голову Національного банку України, Голову Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голову Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 2) народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад; 3) державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування; 4) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань; 5) суддів Конституційного Суду України, інших професійних суддів, Голову, членів, дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службових осіб секретаріату цієї Комісії, Голову, заступника Голови, секретарів секції Вищої ради юстиції, а також інших членів Вищої ради юстиції, народних засідателів і присяжних (під час виконання ними цих функцій); 6) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції; 7) посадових і службових осіб органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; 8) членів Центральної виборчої комісії; 9) посадових або службових осіб інших органів державної влади; 10) посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; 11) осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках); 12) посадових осіб іноземних держав (осіб, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземних третейських суддів, осіб, які уповноважені вирішувати цивільні комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому; 13) посадових осіб міжнародних організацій (працівників міжнародних організацій чи будь-яких інших осіб, уповноважених такою організацією діяти від її імені), а також членів міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та суддів і посадових осіб міжнародних судів; 14) осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або осіб, спеціально уповноважених на виконання таких обов'язків в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; 15) посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди. Таким чином, чітке визначення у законі переліку тих, хто може бути притягнутий до відповідальності за корупційні діяння, а також тих, на кого поширюються обмеження, дасть змогу уникнути у подальшому суперечок щодо поширення чи непоширення на цих осіб антикорупційного законодавства. Закон також установлює обмеження (використання службового становища, одержання дарунків, роботи близьких осіб, фінансового контролю) для посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджетів. У процесі прийняття рішень чи вчинення адміністративних дій публічним службовцем мають виключатися будь-які приватні інтереси. У законі передбачається обов'язок ужиття особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів. Зазначена норма дасть змогу забезпечити об'єктивність виконання особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, своїх службових повноважень та функцій, уникаючи при цьому будь-якого приватного інтересу.
Арбузинський РВ У МНС України в Миколаївській області.
