інформаційний сайт селища та району

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 318
Головна » 2012 » Грудень » 14 » ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ТА СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ КОРУПЦІЇ
ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ТА СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ КОРУПЦІЇ
09:59
Теоретично виникнення й існування корупції стає можливим з часів чіткого виділення функцій управління у суспільній та господарській діяльності. Саме за даних обставин у службової особи (управлінця) виникає можливість щодо розпорядження ресурсами і прийняття рішень не в інтересах суспільства, держави, правителя, а виходячи зі своїх корисних спонукань. Історично це відноситься до часів формування перших класових суспільств і державних утворень у стародавніх центрах цивілізації людства: Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї у ІІІ – ІІ тисячоліттях до н.е. Таким чином, корупція відома з глибокої давнини. Про те, що корумповані відносини супроводжували державу споконвіку, свідчать писемні пам’ятки культури, висловлювання відомих мислителів давнини, історичні факти.
Так, Конфуцій вважав, що турбота та доброта є головними чеснотами. Особливо турбота про свою сім‘ю. Але водночас він попереджав, що занадто буквальне дотримання цих чеснот може стати причиною зловживань чиновників, оскільки вони, приймаючи рішення, будуть віддавати перевагу своїм сім’ям. У Старому Завіті (Біблія) йдеться про те, що Мойсею було дано пораду призначати службовцями та суддями тих, хто ненавидить нечесні прибутки. Пізніше Мойсей проповідував проти прийняття подарунків, тому що вони «засліплюють очі» та призводять до несправедливості: «Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі [в суді]» (Ам., 5:12). У Корані також існує спеціальна заборона платити хабарі. Одночасно визнається, що приймати хабарі також є несправедливим. Вислів, який приписано пророкові Мухаммедові, застерігає, що Аллах прокляне всіх, хто платить та бере хабарі, а також і того, хто сприятиме цьому.
У староіндійському трактаті з мистецтва управління державою «Артхашастра» (IV ст. до н.е.) підкреслюється, що найважливішою задачею верховного правителя є боротьба з казнокрадством. В трактаті перераховуються 40 способів розкрадання казенного майна і робиться невтішний висновок про те, що легше відгадати шлях птахів у небі, ніж тайні витівки хитрих чиновників.
І сьогодні знаходять своє підтвердження слова Будди: «…Несправедливі чиновники – це злодії, які крадуть щастя народу, …вони обдурюють і правителя, і народ, таким чином стаючи причиною всіх бід нації».
В окремих країнах у певний період їх розвитку корупція набувала загрозливого характеру епідемії. Таким періодом історики, зокрема вважають період правління в Росії імператриці Катерини ІІ. Князя ж Олександра Меншикова, який був фаворитом Петра І, а під час царювання Катерини ІІ фактично керував державою, вважають одним із основоположників утвердження корупції на державному рівні. Канцлер Бестужев-Рюмін отримував за службу Російській імперії 7 тисяч рублів на рік, а за послуги британській короні (у якості «агента влияния») - 12 тисяч рублів.
Разом з винахідливістю корупціонерів завжди поруч втілюються, вдосконалюються та стають більш суворими способи протидії корупції: законодавчі обмеження, стеження, конфіскації, катування, введення смертної кари «за чрезмерность во взятках» тощо.
Існує також точка зору про етнокультурне походження корупції – зокрема, як збереження у традиціях різних країн звичаїв, які подібні до проявів корупції, але здебільшого використовуються в побуті і схвально сприймаються суспільством. Слід зазначити, що такої думки дотримується приблизно кожний десятий житель нашої країни. За результатами соціологічних досліджень, 8% опитаних пов’язують хабарництво із етнокультурним чинником, вважаючи, що таке явище є характерним для українського народу, оскільки випливає із національних традицій. Саме етнокультурним чинником деякі дослідники пояснюють суттєву складність протидії корупції.
Стародавні Індія і Єгипет, країни ісламського світу, Русь часів царювання Рюриковичів і Романових, Узбекська РСР, соціалістична Болгарія, США, Німеччина і Швейцарія 1990-х років, сучасна Україна… Ось далеко не повна історія і географія найнебезпечнішого соціального явища «корупція».
Жодна із соціально-політичних і економічних систем не мала і не має повного імунітету від корупції – змінюються лише її обсяги і прояви, а також її можливості, що визначаються ставленням до неї держави і суспільства.
Тепер, як кажуть «знаючи обличчя ворога», спробуйте відповісти для себе на такі запитання: Де кордони цього явища у просторі? Де його кордони у часі? Може ці кордони проходять крізь кожного з нас зараз і тут, на службі й у побуті?!
І найголовніше: Як ці кордони зберегти непорушними від ворога на ім’я «корупція»?
Просмотров: 860 | Добавил: V_Corner | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Календар новин

«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0