інформаційний сайт селища та району

Категории каталога

Мои файлы [10]
Книги [14]
Різна література

Наше опитування

Откуда Вы попали на сайт?
Всього відповідей: 319

Каталог файлов

Головна » Файлы » Мои файлы

Ефірний Всесвіт нагадує про себе...
[ ] 25.07.2012, 13:36
Короткий вступ до підручника з природничих наук

Преамбула

Ні для кого не секрет, що людською свідомістю маніпулювати досить легко, а способів та методик для цього аж надто багато. Одним з глобальних методів приведення мозку людини в ступор є замовчування правдивої і логічної інформації про виникнення Всесвіту та біологічного Життя в ньому з введенням у «користування» пригнічуючої розумову активність «опори» в образі всемогутнього Творця. Саме Він все знає, все бачить, всім опікується, а людині залишається тільки смиренно чекати «манни» з Неба. Подолати таку «обробку» здатні лише люди з планетарним мисленням, для яких розумова операція «уявити собі пустий і безмежний Простір» не є початком входження в заціпеніння.
Для того, щоб будь-яка розумна особистість мала за що образно «зачепитись» в своїх роздумах про Першопричини всього сущого, я і пропоную створити невеликий додаток, краще – вступ, до всіх підручників суспільно-природничого спрямування, в якому повідомляти, приблизно, наступне.

Вступ до підручника

Шановні читачі! До Вашої уваги пропонується одна з версій діючої моделі Всесвіту, придатність якої для розуміння й використання його Законів та можливість пояснення основних (загальновідомих, але не фальсифікованих) дослідних фактів і спостережень, має бути головним критерієм її наближення до Істини. В своїх міркуваннях автор грунтується на деяких ідеях та основних елементах «Теорії Ефіру» Петра Денисовича Пруссова, вченого з м. Миколаєва, якому по праву належить слава і шана за численні роботи в її створенні та оприлюдненні. Оцінити принципові відмінності та розбіжності в поглядах автора цього вступу та теоретиків Ефіру по силам кожному бажаючому, тому ми продовжимо свої міркування.
Оточуючий нас Всесвіт існує і існуватиме як завгодно довго, проте в його нескінченній історії є ряд періодів, які варто і можливо для себе уявити та запам’ятати. Для початку, можна уявити собі деякий «нульовий» або стартовий момент, коли безмежний простір був пустим від будь-яких матеріальних об’єктів, тобто: частинок, тіл і тому подібного. Як відомо, Природа не терпить пустоти, тому Просторовий Вакуум мав, «рано чи пізно», заповнюватись парами частинок з мінімальною кількістю простих і протилежних властивостей: здатністю анігілювати (в розумінні – парами повертатись назад, до вакууму), елементарним притяганням (над моделюванням природи і механізму якого ще потрібно попрацювати) та можливістю кількох видів «зчеплення» (зв’язку, об’єднання) між собою в кілька просторових структурованих елементів (наприклад, при зіткненнях різних типів та критичних тисках – після яких настає анігіляція). Більш докладно про ці властивості та варіанти їх прояву ми поміркуємо при розгляді конкретних ситуацій та проблем природознавства.
Отже, міркуємо далі, враховуючи, що цілий ряд відомих нам сьогодні природних явищ та закономірностей є генетичними наслідками тих подій та властивостей частинок і структур Первинної Матерії.
Первинний Простір, який, зі зрозумілих причин, не можна, поки-що, називати Всесвітом, заповнювався елементарними частинками ефіру, в середньому рівномірно, але поява кожної пари частинок вносила певний рух, що, в цілому, надавало Ефірному Середовищу певної хаотичності, до якої ми звикли, моделюючи інші відомі нам матеріальні середовища – газ, рідини, тверді тіла, плазму, тощо.
Кожна новонароджена Пара елементарних частинок ефіру була здатна до пружних зіткнень (у випадку зіткнень частинок одного виду) та кількох типів «зарядових» об’єднань (у випадку зіткнень частинок з протилежними характеристиками). Уявити собі (без малюнків, які потребують іншого рівня роботи над текстом) ці частинки можна як маленькі, масивні, пружні кульки зі «щетинкою» різного типу для зчеплення між екземплярами з протилежним «зарядом», як мінімум, трьох ступенів «глибини», тобто міцності – дипольної, електронної та нуклонної (ядерної). Зіткнення вздовж осі диполя, що проходить через центри обох «зарядів» - пружні при однаковому «заряді», і не пружні - при протилежних «зарядах», вони тільки переполюсовують диполі, бо відбуваються так, як зіткнення в системі 3-х однакових нитяних кулькових маятників. Зіткнення під кутом до тієї ж осі диполя додають до нього новий «відросток» (при відповідних «зарядах»). Згодом, таких «відростків» може набратись декілька, 5-ть з яких створюють стійку плоску структуру – 5-ти кутник, як фігуру з «золотим перерізом» в розмірах. Аналогічно, але з меншою ймовірністю, створювались об’ємні структури з плоских п’ятикутників. Такі структури, маючи набагато більшу масу, ніж інші, ставали центрами тяжіння, об’єднуючи все більшу кількість різних ефірних елементів та простіших структур. (В наступному періоді, з причин, описаних далі, такі центри тяжіння вже не виникатимуть.) У Просторі виникали масивні ефірні згущення, приблизно рівномірно розподілені в його Об’ємі.
Наступний етап, що передував, власне, виникненню матеріального Всесвіту, міг «виглядати» наступним чином: зі збільшенням маси ефірного згущення, в ньому досягались ті ступені зчеплення частинок, які породжували майбутні електрони й позитрони та нуклони в атомних ядрах – від найбільш легких ядер (ближче до поверхні), до наймасивніших (в глибинах ефірних згущень). Коли стискання ефірних частинок і їх просторових структур силами притягання перевищило критичний рівень, в центральній області згущення виник короткочасний процес анігіляції, тобто, потужний вибух (у відсутності вакууму), що створив ряд сферичних фронтів первісної матерії, яка поширювалась вздовж радіусів сфер. Аналогічні процеси, з певними розбіжностями в часі, відбувались зі всіма сферичними ефірними згущеннями та створеною в них первісною матерією.
Останній, теперішній період в Історії Всесвіту – це активні процеси, що відбувались і відбуваються при зіткненнях і проходженнях, одних через інші, сусідніх сферичних фронтів первісної матерії, що, в сукупності рухів і тяжіння, «будували» галактичні структури, «запалювали» зірки, формували планетно-астероїдні і кометні пояси навколо них...
Цілком можливо, саме так і виникав Всесвіт, і в цьому процесі не потрібен надприродний фактор – Творець, тому що Матеріальний Світ здатний дати раду сам собі!!!
Інша справа – виникнення Біологічного Життя на нашій Планеті, що створена Природою в околицях Сонця. Ймовірність того, що така складна екосистема виникла сама по собі в природних процесах і дала життя Розумними Істотами, фактично нульова, в усякому разі, така думка існує, поряд з іншими, в цивілізованій спільноті. У цьому випадку, якраз, не маючи інших доцільних варіантів, варто розглянути наступну ідею: наука стверджує, що для підтримання Життя необхідно 20 амінокислот з близько 100 відкритих (чи отриманих) в Природі. Саме природне середовище «юної» Землі могло створити первісний органічний бульйон, в якому деякі з цих амінокислот могли виникнути. Якщо врахувати той факт, що наука останнього століття, з певних причин, не користується ефірною теорією, то є шанс, що вона не помітила можливостей виникнення однотипних органічних молекул, що могли б скласти певний біологічний комп’ютер, який, власне, і став з часом Вищим (точніше, Єдиним) Розумом на планеті, трудами якого і було створене біологічне життя. В усякому разі, ця версія не гірша, ніж нав’язана релігійними догматами – про Творця всього Всесвіту, виникнення й «діяльність» якого ще менш ймовірні.
В аспекті цієї версії виникнення біологічного життя на Землі, біблейське «Битіє» має вигляд дещо перекрученого переписувачами та перекладачами лабораторного щоденника, в якому описані відчуття Вищого Розуму під час процесів самостворення та його діяння по створенню кількох видових клонів Homo Sapiens’а, його первинному навчанню та розвитку в Едемській лабораторії. В усякому разі, тут є над чим подумати.
Як би там не було, але головний недолік всіх існуючих цивілізацій в тому, що вони не навчили людей домовлятись, в тому числі, і в поглядах на природу Буття. Хтось в змозі заперечити цю тезу? Чекаю на сміливця.
З повагою, Влад Горний.
23.07.2012 р.
Категория: Мои файлы | Добавил: Влад_Горный
Просмотров: 471 | Загрузок: 0 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 1
1  
Шановні читачі!
"Ефірний Всесвіт нагадує про себе..." - це квінтесенція (в будь-якому сенсі цього слова) всього, що мовиться про Ефір, Всесвіт та Світогляд на цьому сайті, а, можливо, і у всій "Павутині". Повернувшись обличчям до Ефіру, Людство навчиться керувати своїм майбутнім!
З повагою, Влад Горний.
25.07.2012 р.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Увійти ]

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Сайти Миколаївської області

Статистика


Всього на сайті зараз: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0